А їй, тоді, 16 років було
А їй,тоді, 16 років було Була найкрасивішою з дівчат Але напевно, серце підмануло І все життя пішло аби зна як Як би дівчина знала, що чекає, Дарма не сумувала б уночі Їі дарма попереджали рідні Вона лиш тільки вірила собі Читаючи, що зорі предрікають, та віривши коханого словам Думки її фантазії душили, Але, нажаль, розбилися, що там.. Він боляче робив-вона трималась А він брехав, і оком не кліпав! І вдень, вночі лиш сльози на подушку лила І серцю дуже боляче робила Вона тоді, листа чекала, сиділа все біля вікна Але тоді, нажаль, не знала розрахували небеса Похмурим днем, маленька нестримавшись, Піднесла до зап'ястя гострий ніж І спогади лиш тільки, лиш... Вона взяла задрепаний той зошит Останній раз писала там слова І душу тиснув велечезний тягар "Ну здраствуй, рідна тітко, смерть моя" Їй боляче було Сльоза стікала, І все писала ті сумні слова, Коли він обіймав їі згадала... "Але я б краще стрімголов тікала, Мені ж матуся радила моя" Він прочитавши ті слова молив: "Терпи, терпи, отам швидка вже їде Не чула вже мала тоді тих слів, очей не бачила Бездиханне лиш тіло серед ванни, вона тоді, Мов як жива була.. От день минув, який же ти нечесний! Навіщо про любов ти їй брехав? Якщо ти обіцяв кохати вчора-даремно іншу дівчину пізнав! Її ти враз від серця відірвав Ти знову людям брешеш, як ти можеш!? Все віриш у пробачення? Та ні, ти час назад спочатку поверни! Цінуйте, люди, те, що зараз є! Не ображайтесь і дарма не плачте, Бо доля може різко повернути І так, що аж у грудях заболить І будьте обережніші, ви, люди, Щоб у сльозах до Бога не молить!
2018-11-04 10:33:00
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сніданок з Едемом
Не с дівчат, а з дівчат
Відповісти
2018-11-04 11:04:47
Подобається
Kсения Князева
Відповісти
2018-11-04 11:07:25
Подобається
Kсения Князева
Не заметила
Відповісти
2018-11-04 11:07:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1797
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4479