А їй, тоді, 16 років було
А їй,тоді, 16 років було Була найкрасивішою з дівчат Але напевно, серце підмануло І все життя пішло аби зна як Як би дівчина знала, що чекає, Дарма не сумувала б уночі Їі дарма попереджали рідні Вона лиш тільки вірила собі Читаючи, що зорі предрікають, та віривши коханого словам Думки її фантазії душили, Але, нажаль, розбилися, що там.. Він боляче робив-вона трималась А він брехав, і оком не кліпав! І вдень, вночі лиш сльози на подушку лила І серцю дуже боляче робила Вона тоді, листа чекала, сиділа все біля вікна Але тоді, нажаль, не знала розрахували небеса Похмурим днем, маленька нестримавшись, Піднесла до зап'ястя гострий ніж І спогади лиш тільки, лиш... Вона взяла задрепаний той зошит Останній раз писала там слова І душу тиснув велечезний тягар "Ну здраствуй, рідна тітко, смерть моя" Їй боляче було Сльоза стікала, І все писала ті сумні слова, Коли він обіймав їі згадала... "Але я б краще стрімголов тікала, Мені ж матуся радила моя" Він прочитавши ті слова молив: "Терпи, терпи, отам швидка вже їде Не чула вже мала тоді тих слів, очей не бачила Бездиханне лиш тіло серед ванни, вона тоді, Мов як жива була.. От день минув, який же ти нечесний! Навіщо про любов ти їй брехав? Якщо ти обіцяв кохати вчора-даремно іншу дівчину пізнав! Її ти враз від серця відірвав Ти знову людям брешеш, як ти можеш!? Все віриш у пробачення? Та ні, ти час назад спочатку поверни! Цінуйте, люди, те, що зараз є! Не ображайтесь і дарма не плачте, Бо доля може різко повернути І так, що аж у грудях заболить І будьте обережніші, ви, люди, Щоб у сльозах до Бога не молить!
2018-11-04 10:33:00
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Сніданок з Едемом
Не с дівчат, а з дівчат
Відповісти
2018-11-04 11:04:47
Подобається
Kсения Князева
Відповісти
2018-11-04 11:07:25
Подобається
Kсения Князева
Не заметила
Відповісти
2018-11-04 11:07:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2457
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5870