Рядок за рядками
Рядок за рядками За римами рими Абзац за абзацами буде неспинно Слово за словом За кроком крок І отак вийде новий стішок Віршик веселий, віршик кумедний Ти посміхаєшся зараз напевно давайте зі мною разом писати людей до життя, о так о, спонукати! Нехай ми сміємося, будем щасливі! Ну, а тепер, бачиш знов пішли рими Нема тут ідеї, якоїсь там думки Просто веселі кумедні задумки Просто сиджу і слова я римую Але знаю точно-я не сумую! Мабуть, дехто скаже, що ніщо робити Буду за строфами диво творити! Диво за дивом і це сенс життя На світі живем щоб творити дива За років багато вчимося ми жити В житті головне, дуже міцно любити!
2018-10-11 16:37:51
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сніданок з Едемом
Будучи більше місяця в цьому додатку, я зрозумів одне- довгі вірші потрібно читати, вони набагато цікавіші за короткі. У вас талант до рими. В мене таке відчуття, ніби ви навіть не задумувались над ними, а сіли за стіл, включили лампу і почали творити без зупину.
Відповісти
2018-10-16 19:33:30
1
Kсения Князева
Відповісти
2018-10-21 07:18:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3165
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10993