Всім будуть нести кольори
Kruhitka Dobro
В серці дірка, Брудні кросівки. Мрії з ліва, Справи справа. Ми не ми і ви не ви. Всім будуть нести кольори. Рівність єдна похитнеться, Упаде і розіб'ється. Справедливість не проснеться, Німа правда лиш посміхнеться. Люди людям не були людьми Ні зараз ні тоді і ні коли Якими б не були їхні кольори. Дівки такі дівчата, А хлопаки такі хлоп'ята. В той час, як не знаєш, хто є хто. Комусь якось всеодно, А хтось люто плюндрує. Зплюндровані ж протестують Й зачіпають тих кому всеодно. Виходить бозна-що, Але кінець кінцем І пластик зацвіте. Тоді всі стануть однаковими Всім будуть нести якісь кольори, До якого б кольору тебе не віднесли. P.S. Не знаю чи цей вірш у нас актуальний, захотілося написати.
2020-09-28 15:47:39
5
0
Інші вірші поета
Знову нічого не знаю Я не хотів... Роздери, забери Чужак як рак
Інші поети
Polina Nacahara
@Polina_Nacahara
Trui
@trui
Ikram
@neurvsthenic
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12917
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3259