Багряний цвіт
Kruhitka Dobro
Не бачив світ мерзеннішої біди, Як за часів Другої світової війни. Гідність переважала страх А мрії стерті в прах, Гулом сирен, по вітрах: Між вогню бомбувань; Між тілами, страждань; Між материнських чекань; Між солдатських агоній, вагань – Стріляти, чи ні? Вбивати, чи ні? Вмирати, чи ні? А треба стріляти! Доведеться вбивати! І треба вмирати... На цій клятій віні Йшли чорно коралові дощі Й багряно-бурії сніги. Загнивали пекучо жовті рани, Вмирали чорно-білі воїни, Що рвали, різали й страждали, Щоб воля, мрії і свобода Жили в серці у народа Шумом парадів, по місцях: Між рідних друзів, у серцях; Між любові, добра; Між материнсько тепла; Між спокою миру, без вагань. Не бачив світ більшого героїзму Як за часів боротьби з фашизмом.
2020-05-08 23:15:48
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олександр Гусейнов
В цьому вірші є ідея і сенс. Він вартий уваги
Відповісти
2020-07-02 20:09:45
1
Kruhitka Dobro
@Олександр Гусейнов велике спасибі!
Відповісти
2020-07-02 20:11:00
1
Олександр Гусейнов
@Kruhitka Dobro Будь ласка😉
Відповісти
2020-07-02 20:11:13
1
Інші вірші поета
Хоч ти не жива і не жила ніколи За тими днями, вечорами Без рими Шість або 5,2
Інші поети
Jhordan Ortiz
@jhordan_ortiz
kataiss
@kataiss
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14258
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2470