...О сьомій ранку

Viktoria Miller

Ми померли о сьомій ранку, З чого ще розпочати день? Прикував ти мене наче бранку. Відтепер я жива мішень. Чи кохала тебе? Не знаю. Чи потрібне кохання тепер? Розуміння в очах шукаю, Розумію, що ти сапер. Ми померли о сьомій ранку, І кохання померло теж. Десь у нашому ліжку, у мряку, Хоч колись- кохали без меж. Отруїв ти мене собою І робив ти це кожну ніч. А без тебе... бути живою? Ні,не бути. Біжу навстріч. Я померла о сьомій ранку Я померла-бо ти звелів. Ну а сам... затягнув краватку, Бо від болю, здається б, скулив. Підв'язав, закривши кімнатку, І навіки очі стулив...

2018-11-14 07:15:06

Інші вірші поета

Давай... Війна Мовчи

Інші поети

@shyrasaur

Олріа Вайт

@Lillavka

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9037

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1770