Давай...
Viktoria Miller
Давай закриємо очі, І сидіти отак півночі: Говорити - про що захочеш, Голову мені паморочиш. Давай розмовляти тихенько- Щоб вітер здіймав легенький. Десь пташка, отам, заспівала: Про молодість, що змарнувала... Обійми мене, пригорни мене, І охопить кохання шалене. Тож давай закривати очі, Щоб сидіти отак щоночі.
2018-09-07 05:56:16
5
0
Інші вірші поета
Мовчи ...О сьомій ранку Війна
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Ail
@ail_bookworm
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4916
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2942