Весняний сплін
Великим планам, що був колись задумав, Не справдитися ні в житті, ані в мистецтві; Любов висока - який чудовий гумор - Навряд чи вже мого торкнеться серця. І сенс життя давно вже не шукаю, Життя - це вирок, це - невивчений урок; Вже не цікавить, що далеко там - за небокраєм, Мені лишилось тільки слухать спів пташок. Мене ще радує ранкове ясне небо, Я з насолодою повітрям дихаю після дощу; Мені б почати все з початку, мені б змінитись треба - Але міняти вже давно нічого не хочу!
2021-05-03 08:08:52
8
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1943
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9630