Вище-вище
Хочу я вище-вище літати : земля мені не до вподоби, хоча і чую, як на ній чудово перебувати, та чую від курей, що не роблять спроби. Спроби злетіти до неба, до зірок, де хмари білі, чорні не будуть заважати. Думаєте, Бог не дає зробити вам цей крок? Ну тоді гаразд, не буду набридати. Хочу я вище-вище літати, бути орлом, якого не здолати. Забути про сморід, про ту неволю, про примітивну, передбачену долю. Про долю, що так пропонують, що так настирливо несуть під дзьоб. Я їм кажу, що не нагодують, не їстиму, хоч впускайте кулю в лоб. Хочу я вище-вище літати, бути поряд з тими, кого погода не лякає і світом блукати-блукати, поки крила цілі, поки ними можу махати.
2019-10-04 21:19:47
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1077