Лялька
Жахливе відчуття, коли ти лялька, коли тобою керують геть усі а ти говориш :"Моє життя -я тут головний, мої думки ясні! ". Та ти лиш лялька для людей щодня і те, що ти сліпий лиш твоя вина "Хто я,хто насправді я?" -лунає запитання, та відповіді ніяк нема. Якщо я лялька, то кому належать думки мої. .... Усім, усім, але чому!? Вважав їх за свої... Відкриваю скриню й помічаю як різні люди зі мною розмовляють вони говорять про те, що зараз знаю те, що в голові зараз я міцно так тримаю.
2019-01-18 21:09:27
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3347
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4744