То щастя радість
Моє закуте у рамки дике свавілля, Моя утіха і терпка бузинова принада, Вихід за будь-які у всесвіті рубежі, Солодка, хмільна пінаколада. Моє - все, що лиш тільки захочемо. І моє - досить, більше, благаю, не треба. До ніяковості, розбещене заохоченя. Моє - від землі над мостами до неба. Моє - із прірви та в саму безодню. Примха сумна, моє - найвідвертіше, Замріяна, ( будь ласка, навіки!) пригода. Може, майбутнє. І точно теперішнє. Листопад яскраво зіницями жовтий, Нехай ще й лютий, гарний, засніжений. Подих у ліжку, потаємно-червоному, Пестощами п'янкими розніжений. 07.11.18
2018-11-07 21:39:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4438
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6179