То щастя радість
Моє закуте у рамки дике свавілля, Моя утіха і терпка бузинова принада, Вихід за будь-які у всесвіті рубежі, Солодка, хмільна пінаколада. Моє - все, що лиш тільки захочемо. І моє - досить, більше, благаю, не треба. До ніяковості, розбещене заохоченя. Моє - від землі над мостами до неба. Моє - із прірви та в саму безодню. Примха сумна, моє - найвідвертіше, Замріяна, ( будь ласка, навіки!) пригода. Може, майбутнє. І точно теперішнє. Листопад яскраво зіницями жовтий, Нехай ще й лютий, гарний, засніжений. Подих у ліжку, потаємно-червоному, Пестощами п'янкими розніжений. 07.11.18
2018-11-07 21:39:17
6
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6267
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5647