Ну може трохи, незбагненна осінь...
Prys Nikоlay
Бувають такі миті у житті. Що доброго в них тільки те, Що вони, дяка Богу, лише миті. Бо ж людям, нам земним. Хоч через біль, та любо таки жити. Любо плекати мрії і думки. Любо кохати серцем щирим. І ми таки кохаєм, залюбки. Кохаєм з болем, і кохаєм з миром. Кохаєм вперше, як в останній раз. Востаннє так кохаєм, наче вперше. І головне для душ, у скрути час, Любов як ліки, пити надщесерце Хай хто впадає в крайнощі, овва. Але теплА душі, у тому свіле диво, Що поки в ній хоч часточка жива То для душі такої, геть усе можливо.
2018-10-16 01:21:32
7
0
Інші вірші поета
Тот чертов мир Най прийде все Научи. То щастя радість
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2384
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4687