Ну може трохи, незбагненна осінь...
Prys Nikоlay
Бувають такі миті у житті. Що доброго в них тільки те, Що вони, дяка Богу, лише миті. Бо ж людям, нам земним. Хоч через біль, та любо таки жити. Любо плекати мрії і думки. Любо кохати серцем щирим. І ми таки кохаєм, залюбки. Кохаєм з болем, і кохаєм з миром. Кохаєм вперше, як в останній раз. Востаннє так кохаєм, наче вперше. І головне для душ, у скрути час, Любов як ліки, пити надщесерце Хай хто впадає в крайнощі, овва. Але теплА душі, у тому свіле диво, Що поки в ній хоч часточка жива То для душі такої, геть усе можливо.
2018-10-16 01:21:32
7
0
Інші вірші поета
Научи. Про час, і відстань, і любов. Тот чертов мир Най прийде все
Інші поети
Amareto
@Amareto
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
17009
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5100