Відтята

Юлія Ципляк

Я була з тобою єдина, Я була з тобою сама. Мить між нами під сонцем зірветься, Мить зірветься - настане весна. Потім вибухне ріжуче світло, Очі виколе променів скло. Нас розтрощить, розвіє, покине Наше спільне з тобою крило. Я була для тебе, мов тіло, Я була тілом - ніби твій дім. Шкіру здерли, мов стіни; і діри У відтятій тепер голові Болем крикнуть і в ній відгукнуться, Болем стихнуть, розгнівавши плач. На відтятій по колу замкнуться Сльози, кров від любові невдач. 03.08.2022

2022-11-21 14:58:51

4

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

🔥Шикарно🤩

Відповісти

2022-11-21 18:39:23

1

Юлія Ципляк

@Сандра Мей щиро дякую, Сандро! ❤

Відповісти

2022-11-21 19:22:27

1

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

13083

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5522