Лист до тебе
Йоганн Верес
Так, знаю я жахливий та агресивний та додаю тобі стресу Та коли без тебе я не бачу сенсу Поки ти спиш, знов напишу як я кохаю Як щось груди шкребе та тяжко зітхаю Голос почую і серце палає Воно палає, ні, не палить, а гріє Трепоче, рветься, радіє... Я хотів прозою та щось надихнуло Очі згадаю твої і у грудях щось спалахнуло. Так по теплому ніжне як сміх твій... Люблю твої сльози, посмішки, радість люблю твою силу і люблю твою слабкість. Ти вже вибач пробач, що не можу любов'ю тією зігріти Тож приходиться на відстані так і любити...
2022-09-28 09:49:06
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йоганн Верес
і м б а
Відповісти
2022-10-06 15:35:38
Подобається
Інші вірші поета
Розмова Мої вірші Мутне бачення Поезія осені
Інші поети
_be_
@_be_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2471
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2137