Palavras do Momento
João Ninguém
"Meu coração pulsa, a mente sente a dor na alma, que nós faz sofrer de gente como a gente, de lá pra lá, a vida se passa de fases boas e ruins, E o mais importante é voltar pra casa e ter alguém te esperando ao fim do dia, o amor que não se deixa passar despercebido, vamos desfrutar dessa beleza que a um tempo ficou escondido, eu sou apenas um cara anônimo que muito se passa despercebido, Mas fazer o que se sou apenas um rapaz desconhecido, que apenas vive perdido num mundo perdido". 04.07.18
2018-07-03 22:40:58
3
0
Інші вірші поета
Preferênciais Tempo 03.Liricamente - "Perdoem os erros, Reconheçam os acertos". Rancor e Fé
Інші поети
Maya Fares
@May_a00
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
4091
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12834