Ти знаєш, вже закінчилась війна
Ти знаєш, вже закінчилась війна. Ні танки не почуєш, ні гармати. Сирени – наші охоронці зла – Навіки припинять тепер волати. Не буде більш таких холодних зим, І тих жахів, що кожного спіткали. Поїдемо в наш український Крим В тих вишиванках, що самі зіткали. Поглянь, сусідів навіть прибуло, Жовтіє поле і блакить прозора - Все як тоді... все як колись було... І уявляєш, знову видно зорі! Той дим, що застилав їх – щез навік. Позбувшись окупантської потвори, До Лесі повернувся чоловік – Сховав вже зброю, і сховав патрони. Син кинувся в обійми у сльозах, А той йому говорить мов: "Юначе, Заради тебе я здолав цей жах. Я бачив пекло. Ти – вже не побачиш." І посмішка з'явилась на вустах, І думка: "Наша сильна Україна Боролась і здолала попри страх! Здолала, а не стала на коліна." Лягаю спати, засинаю вмить Із почуттям, мов виринув з безодні... .... – "Прокинься, там ракета знов летить! Війна скінчиться, просто не сьогодні."
2023-05-28 08:44:05
0
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3087
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2467