Березень 2022
Джесс Вайнер
- Чули, березень ніби настав? - Ні, пробачте, цього не чули. Чули постріли, чули залп, Чули крики страшенні всюди, Завивання гулких сирен, Що вкорочує значно віку. Точно березень вже настав? Може, все ж таки, просто втік? Я б теж втік, якби мав куди, Та не маю іншого дому. Чи лишаться мої сліди, Як подамся у невідоме? Певно, ні, вони зникнуть і все: Берцями їх затопчуть солдати, Заростуть, вітром їх занесе. Ні. Хоч жити лишусь, хоч вмирати. Якщо доля моя страшна, То її не переробити. Хай тут спалить мене весна — Я за всіх її буду любити. Що вготовано – все прийму, Але страху не підкорюсь. Хай у попелу все, в диму, Поки я живий – я борюсь. Мчить довкола тала вода, І тіла несе за собою. Як не прийде до нас весна – Все-одно не здамся без бою.
2023-05-15 20:20:22
0
0
Інші вірші поета
Лист до когось (хто не з України) Ти знаєш, вже закінчилась війна
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1874
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4827