Навіюваний ідеал
Яр Огнев
Диктатор... словно радио живое Отравляет сознание бесконечным поносом Оставляет... воображение больное. Ворует уверенность упрямо под носом. Всем телом отдался работе своей, Выполнить норму побольше, скорей. И душу кладешь каждый день в идеал, Ничего больше нет, всё работе отдал. Заставляет верить не в себя, а в трудовую общину Создает из свободных людей, большую машину. Люди работают на ненавистных работах, Чтоб заполнить свой дом ненужным барахлом. Чтоб купить то, что совсем им не нужно. И стать рабом своих собственных вещей. Сойти с ума, сжечь квартиру. Обрасти волосами и скитаться по миру. Заставляет верить не в себя, а в трудовую общину Создает из свободных людей, большую машину. Глаза закрываешь и видишь работу Хочется работать, пойдёшь и в субботу Глаза закрываешь и видишь работу Хочется работать, пойдёшь и в субботу *** ЗАБЕЙ! Выбрось с головы, выбрось тот мусор с чужой стороны. ЗАБЕЙ! На Внушенный идеал. Выбрось с головы да пошли его в анал. ЗАБЕЙ! Забей на всё, что мешает жить на все проблемы попробуй положить ЗАБЕЙ! Живи позитивно и сам решай на что и когда. ЗАБЕЙ!
2023-10-03 20:36:26
2
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Кочо Рацина
т е тут аудиторию всё равно не набрать?
Відповісти
2023-10-07 17:47:56
1
Яр Огнев
@Регіна Касі нью метал. Или рэпкор с каким-то уклоном. Даже не знаю наш стиль. Но пока группа на большой паузе. Могу лишь дать ссылку на записи с выступлений
Відповісти
2023-10-07 21:45:56
1
Яр Огнев
@Регіна Касі https://youtu.be/_2sB2wQJRLw?si=ThbaqKFEjglv5skQ
Відповісти
2023-10-08 06:31:04
1
Інші вірші поета
Створю сам своє майбутнє У пошуках себе Ну а що? Час. Время
Інші поети
Kotik
@VericoKun
B I
@boredintrovert
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3874