Лихо з розуму
Те маленьке лихо ніжно собі сопіло Та здоровезне лихо гучно так хропіло Те лихо, що зрозуму на стілець садило боляче струмом било Лихо ж від почутів груди шкребло у них же жалило Лихо, що від п'яності дошкоджало розум, пам'ять не щадило Лихо, що від смутку розбивало серце, привело за руки, булькнуло в озерце Лиха всі різняться, доля в них одна Знайде тебе в ліжку чи на річці дна
2022-10-27 15:15:03
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Цікава тема й чудовий вірш. І все влучно сказано. Взагалі це так правдиво. Мені сподобалось.
Відповісти
2022-11-11 20:20:09
1
Йоганн Верес
Відповісти
2022-11-13 19:08:53
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2906
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1497