Терпець, кремінь, сила
Тепри, бо зтерпіти не кожен зможе А здатись легко залюбки Тепри, коли в душі шкрегоче Ломає кості із нутрі Терпець то сила, точе мов той кремінь Але терпіти не вистачає сили І відчай каменем холодним вже остигла Оці всі люди, монотоність так вже остогидла Оці всі слухи, що торочуть щось не впинно Ти скажеш знову:"Все набридло" Життя вже сіре не цікаве Немає в нім смаку, мов холодна кава Та ти потерпи трошки... Терпець тебе тоді так нашліфує Не буде ні хвилини часу На скигління та на дурні думки То боротьби із темрявою він тебе готує Тоді вже буде легко та не страшно А міг би здатись залюбки...
2022-10-16 10:56:33
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Йоганн Верес
так Стус надихає
Відповісти
2022-10-17 09:48:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9713
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1790