Естетика лісу в тумані
Естетика лісу в тумані Абстрактність думок моїх плинь Не бачиш ми ходим в обмані Глибоко погляд розкинь Ми ходим, шукаєм блаженні гнані за правду Ми діти землі, її топчимо обітованну Голу та босу не менше прекрасну. Збережи ці вірші, коли згадка сягне і тіло і душу і розум Ти читай їх під вечір наче звичайну прозу
2022-12-09 19:21:19
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Гарний вірш
Відповісти
2022-12-10 09:19:12
1
Йоганн Верес
Відповісти
2022-12-10 18:48:09
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1681
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12360