Естетика лісу в тумані
Йоганн Верес
Естетика лісу в тумані Абстрактність думок моїх плинь Не бачиш ми ходим в обмані Глибоко погляд розкинь Ми ходим, шукаєм блаженні гнані за правду Ми діти землі, її топчимо обітованну Голу та босу не менше прекрасну. Збережи ці вірші, коли згадка сягне і тіло і душу і розум Ти читай їх під вечір наче звичайну прозу
2022-12-09 19:21:19
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Гарний вірш
Відповісти
2022-12-10 09:19:12
1
Йоганн Верес
@Юлія Богута дякую
Відповісти
2022-12-10 18:48:09
Подобається
Інші вірші поета
Мрії - гарячі жар-птиці Затянуло небо тяжкою журбою Любити, кохати, зітхати Душа вона у грудях
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2441
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4042