Естетика лісу в тумані
Йоганн Верес
Естетика лісу в тумані Абстрактність думок моїх плинь Не бачиш ми ходим в обмані Глибоко погляд розкинь Ми ходим, шукаєм блаженні гнані за правду Ми діти землі, її топчимо обітованну Голу та босу не менше прекрасну. Збережи ці вірші, коли згадка сягне і тіло і душу і розум Ти читай їх під вечір наче звичайну прозу
2022-12-09 19:21:19
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Гарний вірш
Відповісти
2022-12-10 09:19:12
1
Йоганн Верес
@Юлія Богута дякую
Відповісти
2022-12-10 18:48:09
Подобається
Інші вірші поета
Єдине Моновірш про прірву Піснь про мову Життя - це боротьба!
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2179
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4850