Дитбудинок...
Проснулась я сьогодні рано в ліжку Не відкриваю очі. Думаю: прийде матуся і разбудить мене ніжно. Але згадала я, що це всього лиш мрія Немає в мене мами-мрії... Тому що в дитбудинку я. Я завжди думаю: -як повезло тим дітям, що мають сімї. А в нас... немає їх, сімей які би нас любили. Якщо приходять ті кому потрібні діти, беруть маленьких щоб не памятали це. Ви думаєте нам приємно! Що нас виставляють як товар!?! Ми вам не речі, ми є люди, ми є діти... Які всього лиш хочуть мати свої сімї. Як же хочеться сказати це комусь в лице. Але не можу я комусь це розказати. Повинна грати я як у театрі... Тому що в дитбудинку я.
2018-03-07 21:04:13
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8914
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5562