Что такое любовь?

I_am_not_star

Как-то задавали вопрос у нас в школе : - Что такое любовь и почему она подвласна лиш сильным? Глупой-наивной девчонкой тогда я была. В чистую любовь верила я, но не знала ответ на вопрос. А сей-час мне 20 с лишним, и могу дать смело ответ : Любовь - ето то что приносит лиш боль и страданья, поначалу кажется будто литиш, но потом все рушится на мелкие части, которых не всилах собрать. И страдаешь долгое время и не знаешь что даже сказать! Почему она подвласна лиш сильним? Знаю ли я ответ на етот вопрос ? Да, знаю, хочете верте, хочете нет но вот вам ответ: - Любовь подвласна лиш сильным , тем, кто может выдержать горечь страданий, которые она приподносит. Те люди которые не разабються на части и будут дальше верить в любовь... Знайте люди - вы есть герои, а не те что в комиксах строят из себя не пойми что! Вы боритесь с неподвластной любовью не жалуясь ниначто. Наверное спросите вы почему я их так величаю. Да потомучто они не сламались на части а если сломаются себя соберут. Но я, не смогла дать отпор ей - любви, и не смогла себя обратно собрать. И вот тепер, в етом жестоком мире. Полном слезами и чёрной мглы. Я не жыву, я существую. И дожываю свои последние дни...

2018-03-07 21:11:14

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12385

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5691