Дар
Не мало в цьому світі треба пережити, Щоби найти свою дорогу, сенс життя. І на перед не треба ворожити, Щоб не було гіркого каяття. Життєвий шлях пройти - цей виклик непростий, Бо ця дорога має безліч перешкод І алгоритму дій ніхто вам не напише, І навіть вірний друг підказку не залише. Бо в кожного він свій, до болю унікальний. Прислухайся до себе! Лиш душа, можливо зможе підказати, Куди іти, яку дорогу прокладати. Почути душу - дар цей непростий, І він не кожному дається. Душа, мов та прихована перлина, Лиш стукотом у серці обізветься.
2021-03-24 16:28:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1778
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1475