Дар
Не мало в цьому світі треба пережити, Щоби найти свою дорогу, сенс життя. І на перед не треба ворожити, Щоб не було гіркого каяття. Життєвий шлях пройти - цей виклик непростий, Бо ця дорога має безліч перешкод І алгоритму дій ніхто вам не напише, І навіть вірний друг підказку не залише. Бо в кожного він свій, до болю унікальний. Прислухайся до себе! Лиш душа, можливо зможе підказати, Куди іти, яку дорогу прокладати. Почути душу - дар цей непростий, І він не кожному дається. Душа, мов та прихована перлина, Лиш стукотом у серці обізветься.
2021-03-24 16:28:17
4
0
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1561
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4090