Страждання Батьківщини
Священне слово Кобзаря В грудях я тримаю Сподіваюсь - не дарма Я надію маю Прочитавши його твори Й історію пізнавши Що раніше наші гори Спокою не знали Зрозуміло стало Що люд весь український Настраждавсь від лапи пана Але коли звільнивсь він Від важких кайданів Заволала пісня з ходу Українська! Брава! В серденькі народнім Поселилось свято! Довго всі раділи Й щастя берегли! Бо з'явились у них мрії Цілі, теж були Молодь прагла волі Своїй Батьківщині Бо скільки можна Україні Жити в рабстві й на колінах?!
2019-05-15 19:16:20
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1923
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1720