Як попав я в країну чудну...

Veronika Gold

Як попав я в країну чудну, Тай зустрів я дівчину Мидану(медяну) Її очі ряснії моря, які виливалися у океани. Хотів ніжно день я і ніч, тії очі її цілувати, Хотів кожний день пліч о пліч, до світ сонця з нею вставати. Колискову би нашим дітям, тихенько вона співала б. Ой де ж ти кохана моя , де ж доля від мене сховала...

2021-02-08 18:37:03

Інші вірші поета

Розкажи мені про біль... На мить...

Інші поети

Lady Laura

@Tina_Hala

ArDen

@ArDen

Kumar Bunty

@Kumar_Bunty

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2245

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13558