Як попав я в країну чудну...

Veronika Gold

Як попав я в країну чудну, Тай зустрів я дівчину Мидану(медяну) Її очі ряснії моря, які виливалися у океани. Хотів ніжно день я і ніч, тії очі її цілувати, Хотів кожний день пліч о пліч, до світ сонця з нею вставати. Колискову би нашим дітям, тихенько вона співала б. Ой де ж ти кохана моя , де ж доля від мене сховала...

2021-02-08 18:37:03

Інші вірші поета

На мить... Розкажи мені про біль...

Інші поети

Maria

@mariya_zholkevska

رِينبـــو

@RawanEltheni

Jennifer michelle Julietta

@DuckyFlipz

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4363

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3233