Як попав я в країну чудну...
Veronika Gold
Як попав я в країну чудну, Тай зустрів я дівчину Мидану(медяну) Її очі ряснії моря, які виливалися у океани. Хотів ніжно день я і ніч, тії очі її цілувати, Хотів кожний день пліч о пліч, до світ сонця з нею вставати. Колискову би нашим дітям, тихенько вона співала б. Ой де ж ти кохана моя , де ж доля від мене сховала...
2021-02-08 18:37:03
4
0
Інші вірші поета
На мить... Розкажи мені про біль...
Інші поети
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
ZhaMar
@ZhaMar
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2661
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3216