Як попав я в країну чудну...
Veronika Gold
Як попав я в країну чудну, Тай зустрів я дівчину Мидану(медяну) Її очі ряснії моря, які виливалися у океани. Хотів ніжно день я і ніч, тії очі її цілувати, Хотів кожний день пліч о пліч, до світ сонця з нею вставати. Колискову би нашим дітям, тихенько вона співала б. Ой де ж ти кохана моя , де ж доля від мене сховала...
2021-02-08 18:37:03
4
0
Інші вірші поета
На мить... Розкажи мені про біль...
Інші поети
_darishka_
@_darishka_
Lady K
@lady_k
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3289
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1956