Розкажи мені про біль...
Розкажи мені про біль, Що мучить в грудях, із остатком, Розкажи мені, повір, все глибше і глибше розкопуй правду... Бо самому важко в світі, Свій хрест підняти, та іти, Коли душа, болить, ридає! А ти самісінький один. Немає кому, вилить душу, Усе немов кипить від болю, Стоїш над прірвою, від думки, Що все пропало, згинуть мушу, Багато помилок здійснив, Повів я долю, не в те русло, Та це не так, сказати тобі мушу, Усе на світі змінити можна, До поки ми живі на нім, До поки сонце світить в небі, Палають зірки на небі тім, До поки море обмиває, Великі береги земні, Усі події змінити можна, Але коли захочеш ти, Тому довірся друже мій, І розкажи мені про біль, Що твою кров допиває, І прямо в серце жалить він.
2020-12-27 15:48:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5688
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2357