Розкажи мені про біль...
Veronika Gold
Розкажи мені про біль, Що мучить в грудях, із остатком, Розкажи мені, повір, все глибше і глибше розкопуй правду... Бо самому важко в світі, Свій хрест підняти, та іти, Коли душа, болить, ридає! А ти самісінький один. Немає кому, вилить душу, Усе немов кипить від болю, Стоїш над прірвою, від думки, Що все пропало, згинуть мушу, Багато помилок здійснив, Повів я долю, не в те русло, Та це не так, сказати тобі мушу, Усе на світі змінити можна, До поки ми живі на нім, До поки сонце світить в небі, Палають зірки на небі тім, До поки море обмиває, Великі береги земні, Усі події змінити можна, Але коли захочеш ти, Тому довірся друже мій, І розкажи мені про біль, Що твою кров допиває, І прямо в серце жалить він.
2020-12-27 15:48:30
2
0
Інші вірші поета
На мить... Як попав я в країну чудну...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2493
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5672