Vivid Ambience
She is coloured She is different She's got an accent She's disparate A long way she's come To dwell amongst them all in a quandary Yet in her dauntlessness She's not allowed to mix They shroud her intimidatingly So outnumbered she treads softly Not knowing which way to turn certainly She counts her steps stealthily Just hanging on barely, She perches for dare life on a single branch of hope in endurance Yet unknown to her doubtlessly The ambience she exudes transforms her surrounding in glory Lending her beauty to them all ignorantly She peaks through their fangs Gazing cluelessly in oblivion's comfort She stands unaware of her sway Yet in the midst of it all Her impact is felt Only if she knew better She would boldly make her stance Daring to take the certain risk, For her voice to be heard, very vivid. ©heavenly_broadcast *Disparate*- inherently different or distinct and dissimilar from others. *Quandary*- A state of difficulty, difficult decision, or choice. Photo Credits- Roberto Nickson (www.unsplash.com)
2018-10-01 19:19:48
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
alvahmara
Your so good
Відповісти
2018-10-11 16:17:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2015
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2171