Біль
Генрі крадієць сенсу
Біль. Ти особистість, Ти немов людина Яку я дуже добре, Дуже добре знаю Та про яку Ніколи я не забуваю Немов кохані ми з тобою Ти да я Немов птахи на гілці верби Ти да я Немов дитина, перші кроки Ти да я Немов загинувший метелик На свічі Лиш ти да я З тобою біль, ми сестри Що коси свої плетуть У одну косу З тобою біль, ми в полі вітер Що пісні суму У тиші поють З тобою біль, ми в креслі сидимо Ти на колінцях Сидимо Тобі у зошиті пишу того вірша А ти мені підказуєш Тиша. Біль. Ти особистість, Ти немов людина Яку я дуже добре, Дуже добре знаю Та про яку Ніколи я не забуваю
2022-11-04 17:08:49
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Генрі крадієць сенсу
дякую превилике ♡♡♡°•
Відповісти
2022-11-06 17:28:13
Подобається
Інші вірші поета
Баг. 777. Ха-ха Павук Алексій Миколаївич (диалог у ванній кімнаті) Кумедка Один
Інші поети
Alexia Johnson
@AlexiaJohnsonBosz
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2668
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10917