Змінити
І все одне й те ж саме Уроки, люди, дні. Напевне думаєш щось міняти? Але чомусь не міняєш ти. Кожен день одне й теж саме Телефон, години, думки. Є бажання щось міняти, Але не міняєш ти. Та встань вже! Досить цього! Відкинь телефон в інший бік. Знайди своє хоббі, І займися ним, І все чого бажаєш ти Мрій, думай, бажай І ти зможеш поміняти. Читай, танцюй, співай Або займися спортом ти. На світі багато чого є, І ти це можеш зробити. Просто встань і почни, А дальше іди до мети. Але чомусь не встанеш ти, Не підеш до мети. Не поміняєш, не забажаєш, І залишиш все як є. Зараз все одноманітне, Телефон, мрії, думки. Забули про свої мрії, І про все що бажали ви. В дитинстві ляльки, друзі і двір А зараз телефон В дитинстві веселі, щасливі всі дні А зараз сірі й сумні В дитинстві хотіли принцами та принцесами стати, А зараз ми навіть не знаєм, Чого хочемо ми. Хочеться мені вже щось змінити, І я буду намагатися міняти! І ти встань, поміняй життя, І воно стане лиш кращим.
2021-03-28 16:56:06
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Фролова
Можно смело сказать, что этот стих описывает 21 век. Стих мне очень понравился, впрочем, все твои стихи замечательные)😉😁
Відповісти
2021-03-28 17:25:30
1
Емілія Грін
@Анна Фролова дуже приємно 😉😊
Відповісти
2021-03-28 17:49:47
1
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16796
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2393