Поцілунок
Емілія Грін
Якби він знав, що я відчуваю, Коли його очі дивляться в мої. Нестерпне бажання поцілувати, Вуста солодкії твої. Відчути пристрасть, ніжність і красу, Відчути дотики гарячі. Відчути радість, і тепло твоїх рук, Які в пам'яті закарбуються назавжди. Наші серця б'ються в унісон, Ми забуваємо про все. Немає тебе, мене є - ми... І наше кохання вічне назавжди... _____________________________________
2020-05-26 17:31:46
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
Це дуже гарно...
Відповісти
2020-05-26 17:47:35
1
Емілія Грін
@Nadine Tikhonovitch спасибі💕
Відповісти
2020-05-26 19:36:15
Подобається
Емілія Грін
приємно😻
Відповісти
2020-05-26 19:36:28
Подобається
Інші вірші поета
Ностальгія Життя Кохання... Подруга Зорька
Інші поети
stasijjka
@stasijjka
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2393
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3605