Поцілунок
Емілія Грін
Якби він знав, що я відчуваю, Коли його очі дивляться в мої. Нестерпне бажання поцілувати, Вуста солодкії твої. Відчути пристрасть, ніжність і красу, Відчути дотики гарячі. Відчути радість, і тепло твоїх рук, Які в пам'яті закарбуються назавжди. Наші серця б'ються в унісон, Ми забуваємо про все. Немає тебе, мене є - ми... І наше кохання вічне назавжди... _____________________________________
2020-05-26 17:31:46
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Nadine Tikhonovitch
Це дуже гарно...
Відповісти
2020-05-26 17:47:35
1
Емілія Грін
@Nadine Tikhonovitch спасибі💕
Відповісти
2020-05-26 19:36:15
Подобається
Емілія Грін
приємно😻
Відповісти
2020-05-26 19:36:28
Подобається
Інші вірші поета
Подруга Зорька Ностальгія Змінити Кохання...
Інші поети
Hnin Aung
@HninAung913
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4115
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2310