Туманное утро
Туманное утро, солнце и свет Могло быть и лучше, но тебя рядом нет. Дороги, машины, в ночи лунный свет А мне что то хуже-тебя рядом нет. Но проходят года и время спешит И только лишь голос внутри все молчит. Так хотелось жить, улыбаться, творить Но некому больше мне душу открыть. Спустя пару лет я тебя обниму, но пока погружаюсь я будто во тьму. И вот пролетели нещадно года, мы встретились снова, но теперь навсегда
2024-04-18 20:01:46
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3335
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2814