Лю

Elizabeth Osipenko

Давай! Беги навстречу жизни Давай беги и не жалея сил настрой на позитив все мысли и о любви подумать будь так мил. Она появится нежданно. Тогда, когда совсем не ждёшь. Лишь изредка ходя по ресторанам Её ты встретишь, мимо не пройдёшь. Она тебе не даст покоя, Заполнит голову твою. Напомнит свежий запах моря, Укроет теплотой вовсю. Она как терпкое вино, Как листьев шелест, шум прибоя. Как мамин свитер, что тогда зимою Так мягко обнимал рукой. Как лунный свет вночи весною, Как сладкий чай и ветра шум. Как звук дождя, раскаты грома, Как сладкий, будто солнце мед. Однажды будут вместе двое Она растопит твёрдый сердца лёд.

2024-04-19 09:52:13

Інші вірші поета

Туманное утро Як хочеш Апрель Мама учила

Інші поети

Влад Котов

@Vlad_kotov2

Харука Танака

@Shadow_of_flowers

Elae Marks

@Elae_Marks

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2616

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1672