Моя

Elana

Моя кохана зірка, ніжна!!! Тобою п'яний я на все життя. Ти суть моя, кохана, дивовижна! Тобою створений, навіки ти моя! Ти - мої крила, ти - мої бажання! Неспокій мій, розрада, мій причал. З тобою я у горі і коханні, З тобою падав і в тобі злітав! Всі таємниці я тобі відкрию! Моя душа, мов на долоні лиш тобі. Без тебе і мене в житті немає, Без тебе я загину в самоті! До подиху останнього ми разом. Ти до кінця в мені, до смертного одра моя! Ти моя муза, що тече по венам! Ти вічна як земля, бо ти - ПОЕЗІЯ!!!

2018-04-02 10:07:14

10

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Paul Daim

Уважаю авторов, которые пишут на родном языке. Молодец😊

Відповісти

2018-03-21 08:18:16

4

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12102

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2566