Лист до мами
Я птицю кохання тобі подарую Що від серця щирого лине. З тобою по казці мандрую.  Без тебе душа моя гине. Ти зцілюєш душевні рани Забути змушуєш про біль. Висушуєш страждання океани І в цукор перетворюєш сіль. Твої блакитні лікують очі І тоненького сміху дзвіночок. Розмови з тобою щоночі Зігрівають сердечка шматочок. Посмішка твоя гріє мою душу Від суму та нудьги мене рятує.  І з океану мрій витягує на сушу Картину щастя в голові малює. Ти мов троянда, загадкова квітка Така ж чарівна, ніжна і тендітна. На тихому озері, горда лебідка. Така ж кохана, любляча й привітна. Волосся шовкового кінчики Обличчя мого доторкаються. Як сонечка теплі промінчики Зігріти мене намагаються.  Твої тендітні материнські руки Так лагідно та ніжно обіймають. В твоїх устах народжуються звуки Що душу мою зігрівають. Я дякую, мамо, тобі за життя, Яке колись подарувала. За ті моменти та почуття Якими мене сповивала.  Спасибі, мамо, що мене любила І конжну мить чомусь навчала. Кохання та поваги вічна сила До твого імені навік пристала.
2019-05-25 18:22:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2939
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2383