Ворон
Старечеє море, Багряний пісок. На схилі, до моря - Пожовклий дубок. Між небом і морем Ворон кружля. У дзьобі його - Малеє дитя. Між небом і морем, Між сонцем і горем, Між вітром і світлом, Зимою і літом - кружля. У дзьобі його - дрімає дитя. Та крила не вічні - крила крихкі. Одвічні лишень - На схилі дубки. Кружля - та не сила - До схилу летить. До дуба злотого - Дитя опустить. Старечеє море, Жовтавий пісок - Ожив той засохлий Прадавній дубок. Живуть і ростуть З дитиною вони А ворон тепер - Не лишéнь до біди.
2021-01-22 19:25:19
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3456
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9278