Ворон
Старечеє море, Багряний пісок. На схилі, до моря - Пожовклий дубок. Між небом і морем Ворон кружля. У дзьобі його - Малеє дитя. Між небом і морем, Між сонцем і горем, Між вітром і світлом, Зимою і літом - кружля. У дзьобі його - дрімає дитя. Та крила не вічні - крила крихкі. Одвічні лишень - На схилі дубки. Кружля - та не сила - До схилу летить. До дуба злотого - Дитя опустить. Старечеє море, Жовтавий пісок - Ожив той засохлий Прадавній дубок. Живуть і ростуть З дитиною вони А ворон тепер - Не лишéнь до біди.
2021-01-22 19:25:19
7
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3299
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5596