Ворон
Creatore di poesie
Старечеє море, Багряний пісок. На схилі, до моря - Пожовклий дубок. Між небом і морем Ворон кружля. У дзьобі його - Малеє дитя. Між небом і морем, Між сонцем і горем, Між вітром і світлом, Зимою і літом - кружля. У дзьобі його - дрімає дитя. Та крила не вічні - крила крихкі. Одвічні лишень - На схилі дубки. Кружля - та не сила - До схилу летить. До дуба злотого - Дитя опустить. Старечеє море, Жовтавий пісок - Ожив той засохлий Прадавній дубок. Живуть і ростуть З дитиною вони А ворон тепер - Не лишéнь до біди.
2021-01-22 19:25:19
7
0
Інші вірші поета
... Володар темного дому ... Лев
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
She
STELLA RAYMOND
She holds a mystery in her eyes. She has a secret in her heart. She is as fierce as a lion. She is the Queen of her own world she lives in. She is strong as a tiger. She is brave as a warrior. She fights for all. She has an enthusiastic spirit. She asks questions. But She answers a lot more questions Than she asks. And She leads like a true hero. She is The wind of change or the Mistral that cuts through the clouds and Brings freshness and change all around. She has a charisma of her own. She is beautiful. She has the power to educate everyone around. She dedicates herself to the most. She guides her children to a better path. She has many faces, Vivid hues, Different attitudes towards different people, Many moods. But The storm in her heart rages as powerfully as it had been raging since the beginning. The fire burns inside her with the same intensity throughout. She is a Woman. She is an all-rounder. DEDICATED TO ALL WOMEN OUT THERE. HAPPY WOMEN'S DAY. #TSA2020 #8thMarch #HappyWomensDay #BestDay #Women #Feminist ************************
44
25
4057
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432