Ворон
Старечеє море, Багряний пісок. На схилі, до моря - Пожовклий дубок. Між небом і морем Ворон кружля. У дзьобі його - Малеє дитя. Між небом і морем, Між сонцем і горем, Між вітром і світлом, Зимою і літом - кружля. У дзьобі його - дрімає дитя. Та крила не вічні - крила крихкі. Одвічні лишень - На схилі дубки. Кружля - та не сила - До схилу летить. До дуба злотого - Дитя опустить. Старечеє море, Жовтавий пісок - Ожив той засохлий Прадавній дубок. Живуть і ростуть З дитиною вони А ворон тепер - Не лишéнь до біди.
2021-01-22 19:25:19
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2470
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4511