انا اُعاني
Monia Zanata
قَلبي يَحمِل الكَثير من الالام و الهموم... انه يتمزق مِن الداخل... و لكنني حين اراك انسيَ جَميع همومي... ارسُم إبتسامه باهتة و لكنها نابعة من داخلي... تَظهر إبتسامتي لتَذكُري ما مَررنا بِه سوياً و نحن نُمسك بيد بعضنا البعض... و لكن الان لم يتبقَ سِويَ الذِكريات حين رَحلت و تَركت الفراغ يَحل مكانِكَ...
2020-08-11 02:31:05
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
нnw αsω
❤❤🙁
Відповісти
2020-08-12 13:14:40
1
Monia Zanata
@нnw αsω 💜💜🙈🙈
Відповісти
2020-08-12 13:15:21
1
Інші вірші поета
" قلبين اشتقتُ لكَ بقلمي
Інші поети
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1902
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5543