Ніби не жива
Безлика сутність десь блукає, Ніхто не зможе зупинити. Уважно жертву обирає, До скону буде так блудити. Дивлюсь, і заздрю їй щоразу, Бо має ціль в житті вона, А я тримаюсь за образу, Не мертва, й ніби не жива. І болем марю день-у-день, У спогадах цих захлинаюсь, Втікаю знову від гієн, Повір мені, що задихаюсь. Байдужість у твоїх очах, Знесилено я відступаю. Мене поглинув власний страх. Прийди будь ласка, я чекаю...
2018-07-21 13:25:56
7
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1338
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4971