"Шлях"
Я постирав думки ніби кроси на ногах.. Якби знав куди йти.. Не питав би, де шлях? Щоб бути "своїм" Залиши позаду страх.. Скільки років я блукав Власних цих переконань.. Мене намагались знести Як ту церкву біля мера.. Намагаюсь пливти Залишаючи сцену.. Щоб бути "своїм" Треба думати як-всі. Тут брехати, зневажати Залишатися в пітьмі.. Я постирав думки ніби кроси на ногах.. Якби знав куди йти.. Не питав би, де шлях?
2022-11-22 16:23:26
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Є над чим задуматись. Мені подобається ваш виклад думок.
Відповісти
2022-11-22 16:52:43
1
Честер Фінч
@Сандра Мей Дякую, взаємно.
Відповісти
2022-11-22 17:07:34
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2494
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914