"Схилив я голову і йду поволі"
Честер Фінч
Схилив я голову і йду поволі Дрімучим лісом в самоті. У голові моїй, безодня.. Безодня дум, чудесних мрій.. Ходжу шукаю, блукаю у неволі. Своїх думок та зволікань. І вітер все мені промовить: -Ти сам будуєш, власний рай! Схилив я голову і йду поволі Шукаю відповідь у собі. Чому живу на світі цьому? Для кого я, будую дім? І чи мій дім, буде для когось.. Чи я залишусь в самоті..
2023-06-16 21:12:20
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Хороші питання Ви задаєте самому собі. Мені подобається Ваша філософія! Яскравих Вам пошуків та вірних відповідей!
Відповісти
2023-06-19 14:30:34
1
Честер Фінч
@Lexa T Kuro Дякую вам❤️
Відповісти
2023-06-19 14:33:03
1
Інші вірші поета
"Думи мої думи" "Життя дається лише раз" "Джокер" "Подарована небом"
Інші поети
Nashi
@nourashii
Bint __Abdoolrahman
@bint_abdoolrahman
Харука Танака
@Shadow_of_flowers
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2719
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1286