Селяві
Нам пора прощатись Селяві В житті так буває, не звони.. Міліони слів нам не потрібні Ми сказали все уже без слів Мовчки дивимось на падіння Падіння почуттів та наших спільних мрій. Розуміючи що квіти вже зівяли А на дорогах долі ми вже не разом Сам вже намагаюсь жити далі Та і ти забудь мій баритон. Я намагався бути хорошим хлопцем Приймав я твої всі недоліки, гріхи І кохав так сильно до нестями Але тобі все було мало Ти жалілилась іншим навкруги.. Віддавав себе я кожен день, Та в павутині цій, я загубив себе. Ти хотіла більше лиш для себе А я хотів сімью, дітей Всі мої спроби щось змінити Створювали сотню нових проблем, Але ти знаєш я брехати не вмію, Тому я заїбався нести камінь цей. Нам пора прощатись Селяві В житті так буває Не звони...
2025-01-23 22:23:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3287
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1927