Селяві
Нам пора прощатись Селяві В житті так буває, не звони.. Міліони слів нам не потрібні Ми сказали все уже без слів Мовчки дивимось на падіння Падіння почуттів та наших спільних мрій. Розуміючи що квіти вже зівяли А на дорогах долі ми вже не разом Сам вже намагаюсь жити далі Та і ти забудь мій баритон. Я намагався бути хорошим хлопцем Приймав я твої всі недоліки, гріхи І кохав так сильно до нестями Але тобі все було мало Ти жалілилась іншим навкруги.. Віддавав себе я кожен день, Та в павутині цій, я загубив себе. Ти хотіла більше лиш для себе А я хотів сімью, дітей Всі мої спроби щось змінити Створювали сотню нових проблем, Але ти знаєш я брехати не вмію, Тому я заїбався нести камінь цей. Нам пора прощатись Селяві В житті так буває Не звони...
2025-01-23 22:23:37
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3133
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2547