"Поговори зі мною"

Честер Фінч

Мракобісся нависло над околицями, ми зникли безвісти. Дрімучий ліс — моя душа, мене вирішила заклювати, завербувати сліпа ненависть. Просто поговори зі мною.. Розкажи що на сердці маєш Ми вже роками разом будуєм Замок! Але чому цього не пам'ятаєш? Я стільки часу блукав горами крутими. Не знайшовши порятунку в тих словах... Кожен день як день-сурка Дрімучий ліс-моя душа.. Я спостерігав за перепадами емоцій твоїх. Будував картину на вуглях.. Хотів сказати ті слова Але зібрати їх ніяк.. Я втратив силу в тих словах! Настане день ти зрозумієш, що немає часу на те, щоб ми сварились та гнобили.. Один одного кожен день. Нам двом залишиться потрібно В тих спогадах, які дарують щирий час.. Там ми залишитись повинні, ту мить носити крізь життя!

2022-11-15 17:42:45

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Файно. Цей вірш в одночас відчуваєш і думаєш.

Відповісти

2022-11-19 17:47:01

Подобається

Честер Фінч

@Сандра Мей Дякую за оцінку❤

Відповісти

2022-11-19 17:47:26

Подобається

Інші вірші поета

"Крила кохання" "Buster Keaton" "Скульптор життя" "Відвертість"

Інші поети

Red Blue

@redAndblue

Yoongaboonga 7u7

@aesthetic_army

MaggieB

@MaggieB

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16243

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2058