"Поговори зі мною"

Честер Фінч

Мракобісся нависло над околицями, ми зникли безвісти. Дрімучий ліс — моя душа, мене вирішила заклювати, завербувати сліпа ненависть. Просто поговори зі мною.. Розкажи що на сердці маєш Ми вже роками разом будуєм Замок! Але чому цього не пам'ятаєш? Я стільки часу блукав горами крутими. Не знайшовши порятунку в тих словах... Кожен день як день-сурка Дрімучий ліс-моя душа.. Я спостерігав за перепадами емоцій твоїх. Будував картину на вуглях.. Хотів сказати ті слова Але зібрати їх ніяк.. Я втратив силу в тих словах! Настане день ти зрозумієш, що немає часу на те, щоб ми сварились та гнобили.. Один одного кожен день. Нам двом залишиться потрібно В тих спогадах, які дарують щирий час.. Там ми залишитись повинні, ту мить носити крізь життя!

2022-11-15 17:42:45

1

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Файно. Цей вірш в одночас відчуваєш і думаєш.

Відповісти

2022-11-19 17:47:01

Подобається

Честер Фінч

@Сандра Мей Дякую за оцінку❤

Відповісти

2022-11-19 17:47:26

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2754

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5691