"Митець серед руїн"
Я малював картини з різних часів. Все будував,ілюзій безліч своїх. І у казках знаходив правду. Вічно створював сюжет. Де щасливі всі назавжди. І щасливі кожен день.. Вже на вулицю виходити сенсу я вже і не мав. Та навіщо там бувати,я і так про всіх все знав.. Зрозумів систему цю. Та бажати в неї жити. Не бажав би і митцю.. Я писав книги про справжнє. Про журбу та доброту. Та ці книги,це-непотріб. Всі полюбляють брехню. Ту брехню що чути криком. Із брехливих тих людей. Та невже їхні слова. Досі мають справжній сенс..
2023-03-16 17:39:06
2
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2508
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4526