"Дорога у Вічність"
Пролог Дорога БАСТІАН У дорозі на двох,менше кроків.. Ми з тобою-ідемо не раз. Тут і гори,і водні потоки,все усміхнено-глянуть на нас. Ми для них-лиш піщинки на пляжі,вони зверху глянуть на нас.. Не сумуй ти,не треба вже так.. ЛЮДВІГ Як мені,в цих краях,і не засумувати? Тут панує-тиша і спокій в душі! А у сердці чомусь маю втому.. Поясни ти мені.. БАСТІАН -Тут пояснень навіть не треба,ти напевно ще не зрозумів. У журбі немає потреби,ти прийми безтурботний політ. Не гадай,не плануй,та не переймайся.. Все що сталось-все мало відбутись. Не змінити тобі тих подій! ЛЮДВІГ Все неначе у казкі,ще не віриться мені.. Чому вітер шепоче пісні? Чому спів солов'їний,все лунає тут скрізь? В чому підступ такий сновидінь.. БАСТІАН Це не сон! Просто день-нині чудовий. Весь цей Світ-існує для нас! Ми щодня пливемо по течії,і об камені руйнуємо час.. Нам потрібно хоча б трохи-спочинку. Не тримати тривогу в руках.. І тим паче засмученим бути,хай сумні-втрачають компас. Ти повір друже моїм словам,все що сказане буде-залишається всюди. А все те що не сказав-з часом скажеш не раз.. ЛЮДВІГ Маячня це якась! Ти напевно живеш десь далеко,у мрійливому світі своєму.. Реалістом ти-бути повинен! А не бачити тільки приємне.. БАСТІАН Я такий який є! А ось ти-лиш бачиш лихе.. Тут помітив сміття на дорозі,там уколів чимало в кущах,а ось там; Бачиш білі тополі,що похилені з смутком до нас.. Як таким жити на Світі? Ти лиш бачиш погане весь час.. ЛЮДВІГ Знаєш друже,не треба сваритись.. Ми лиш різні з тобою,ось і все.. Не змінитись,нам вже ніколи! Ми такі які є. БАСТІАН Ти правий,люди різні бувають. Одні-вірять Богам на Землі. Інші-в небі літають,довіряючи тільки собі. Я колись-був складнішим.. Був таким як і ти,все брав близько до серця,все сплітав душевні сітки.. ЛЮДВІГ Що змінилось у житті твоєму? Що ти став іншим в житті.. БАСТІАН Наш час-не безмежний повір! Ми за своє життя-лиш добре пам'ятаєм засмучені дні.. Але чому так відбувається? Відповідь ти мені.. ЛЮДВІГ Ну напевно, їх дуже багато.. А щасливих,лиш кілька років,а у деяких навіть і днів.. Всі як і я-аналізують,складають,в підсвідомості події свої.. БАСТІАН Так і є! А ще я додам-що ми забуваєм,хто створив для нас,щасливі дні.. Всі кажуть; -Сім'ю поважаю,та кохаю я всіх! Але коли подзвонити збираються. Вже знайдуть сотню причин..
2023-04-25 22:18:56
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2252
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5319