"Час знову робить з мене демона"
Час знову робить з мене демона Моя філософія - бути присутнім знову, У буденності сірих монотонних буднів. Залишки себе десь у розірваних віршах, Блукаю у безодні своїх страхів, Яких сам собі створив З роками доглядав, і вірив їм. Залишу після себе лише слід, І не більше... Сам копаю яму, і дивуюсь Простим речам На сторінках потертої книги, я на останніх рядках. Слова змінювали не раз, Холодний вітер роздавав смуток А я розкривав долоні, та приймав все собі Втрачений час не повернути Я потопив свої кораблі... Час знову кидає виклик мені, Бути собою, чи піддатись долі своїй Десь у гущавині лісу Блукаю у темних місцях, Бажаю побачити світло, Хоча би у власних очах...
2024-10-07 20:29:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1769
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2965