"Актор 2"

Честер Фінч

Все життя-як серіал. Кожна серія різна. Але чому у кінці, у фіналі твоїм. Вже так мало, написано в титрах.. І роль головна, і овації тобі лиш. То чому без кінця, не весело тобі? Ти актор, граєш роль без зупину. Але у останній серії, хтось із залу крикне: -Не вірю! Вже акторська майстерність дає лютий збій.. І вже міміка тіла і обличчя підводить. Тут неначе дублера потрібно тобі.. Та дублер все не приходить..

2023-01-10 22:54:13

Інші вірші поета

"Мої проблеми" "Темрява" "Грішник" "Чудовий день"

Інші поети

Ail

@ail_bookworm

em Скітаній

@vo0135

Саша

@SashaAW

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6153

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12007