Як оточення
Керо Лайн
Тепер не потрібні навіть слова, Я засинаю в самотній кімнаті. Мова чиясь для мене німа, Не чутна і небачена. Чи варто сховати, Чи знати напевно, Що кохання– це найкраще спасіння. І все те даремно, Що не про любов, Бо ми мріємо знати куди хто пішов. Уламки фраз лізуть у голову, Вони збереглись недбало й невдало. Не чутно нічо про нашу розмову, Спіткало її лихо, зачинилось тихо. У інших масштабах видно, Як тут темно і світло. У інших світах все зрозуміло, Що я мав би тебе відпустити. Що мав підписати тобі злочин– Викрадення мого серця За кілька хвилин. Але ти траплялася мені як оточення Базмежну кількість разів.
2023-07-31 16:56:58
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Керо Лайн
Щиро дякую 💕
Відповісти
2023-07-31 17:01:53
Подобається
Інші вірші поета
Подарунок Шість літер (продовження до вірша ''Закохатися б двічі'') Між пеклом та раєм Опіум
Інші поети
Aëden
@jewdiks
Схожі вірші
Всі
Oh my love song
shadowlinxxx morgan
This is a song I wrote 2 years ago,it's not good but I had 1 day to prepare it for a project.I had to perform it with my friend violet,and it wasn't that bad. Oh my love what happend here,break me until I have no tears.Oh my love what happend here,you make me feel so sad and bad but in the end it's this and that.Oh my love what happend here,I cry and cry till the tears are dry.Oh my love,Oh my love.Ive waited long for you to come,I've waited for you to love me.Oh my love we had it all,but in the end we lost it all.Love can fade just like your life,love can hurt and burn until the ashes crash and turn.Oh my love our souls are connected,but why do i feel them drifting apart.Oh my love we dont have time,you will soon leave me all behind.Oh my love I always knew that in the end,our love would defend our hearts.I stare at the stars,and feel you watching me.Oh my love,I shouldn't love you,but I do.. Lillian xx
48
17
3699
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1939