Щось забуте
Щось забуте у небі ще спить, Ранки п'янкі від вина, А пальці вщент розбиті, Як осколки з вікна. Щось забуте, старе, як касети, Вальс на драмі новій, Танцювали вони як кларнети Спішно, дзвінко мимовіль. Щось забуте голубило погляд, Мов осоння ніжило рай, Тільки та клята дорога Вибиває цей шрам. Нехай. ...Бо забуте горіло в тих перестрілках, Кулі охоплювали рани, А вони танцювали на сопілках, Щоб забути час, хибні плани. ОСО́ННЯ Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. 06.07.2023.
2023-07-10 07:20:06
4
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
51
9
1932
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
71
0
2720