Поїзд ''Якщо''
Пообіцяй мені, Що не будеш плакати, Коли я поїду. Пообіцяй, що стоятимеш В прохолодній водоймі Нашого літа. Пообіцяй що, приїдеш до мене, У гості, в обійми. А коли стихнуть рими, пісні, То обіцяй, що напишеш нові мені. Пообіцяй, що будем за руки ходити на зупинках, На тротуарах і площі нашого міста. Пообіцяй, що зима— Це тепла пора, Коли зустрілися в кафе І не знайшли собі місця. Пообіцяй—чекати, Поки я приїду з-за кордону, Коли перетну межу І зможу нарешті тебе цілувати. Пообіцяй мені, що будеш сміятись, Коли я не принесу тобі парасольку. Пообіцяй, що твої сльози— Це твоя радість, Коли відчуєш моє тепло. Пообіцяй, що невідоме пройдемо разом. Пообіцяй, що ''кохати'' пройде через ''будь-що". Пообіцяй, що зустрінеш одразу, Коли прибуде поїзд ''Якщо''...
2023-08-01 07:39:13
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Керол
Мене тішить Ваша активність у коментарях. Дякую 🧡
Відповісти
2023-08-01 07:54:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1874
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4825