Art
Керол
Великі міста центральної Європи Танцюють у галереї, Це тотальна зрада принципам, Коли власноруч будують качелі. Смертельні дізлайки для перехожих, Що чекають на зупинці. Я оминаю на тебе не схожих І рвуся до art зупинки. Великі міста на платформах колій, Де немає мого home, Де слова на головній Говорять спогадом. Картинки рвані й пошарпане скло. Хто про них тепер згадає? Люд постить велике кіно, А «своє» невідь-де лишає.
2023-08-14 15:00:30
4
0
Інші вірші поета
Моє шосе Не живий Йди ними Порвані дроти
Інші поети
Basyexo
@Basyexo
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4138
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323