Подарунок Немезиди
П'еро
Який солодкий подарунок Немезиди! Як видно сором на лиці чужім, І розпач в голосі, показує всі види, І лиш питання в погляді німім. Я знаю, зловтішатися то грішно, Та мій тріумф - він душу гріє все. Маленька перемога, що аж смішно, А серце ввись, аж до зірок несе. На фоні розпачу і болю злого, І зболеного духу день від дня, Я тішуся з маленького й дурного Тріумфу, що отримав навмання.
2024-03-17 21:18:01
3
0
Інші вірші поета
Чи місяць красивий? Вечірній вітер Молитва (наслідуючи Шевченка) У темряві
Інші поети
Яна
@yana_krivobok
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8306
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12415